Коротко про головне
- Прощення боргу – це коли кредитор добровільно звільняє боржника від обов’язку повернути борг. За статтею 605 Цивільного кодексу зобов’язання після цього припиняється.
- Головне питання – не «де взяти зразок», а чи не постраждають треті особи і якими будуть податки. Для боржника-фізособи прощену суму податкова може вважати доходом.
- Прощення – це не те саме, що списання. Прощення припиняє зобов’язання за згодою сторін; списання – це бухгалтерська дія кредитора, яка сама по собі борг не «прощає».
- Оформлюють прощення письмово – зазвичай угодою між кредитором і боржником, щоб зафіксувати волю сторін і мати доказ.
Що таке прощення боргу простими словами
Прощення боргу – це добровільна відмова кредитора від права вимагати від боржника виконання зобов’язання. Простими словами: вам винні гроші (або товар чи послугу), і ви як кредитор вирішуєте цей борг не стягувати, а звільнити від нього боржника.
Закон описує це у статті 605 Цивільного кодексу України: зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Тобто після прощення борг вважається погашеним, а зобов’язання – припиненим, і кредитор більше не має права вимагати оплати.
Важливо
Застереження закладене прямо в законі: прощення не повинно порушувати прав третіх осіб щодо майна кредитора. Якщо кредитор сам має борги і, прощаючи чужий борг, зменшує майно, з якого могли б стягнути його власні кредитори, таке прощення можуть оскаржити.
Прощення боргу vs списання: у чому різниця
Ці два поняття часто плутають, хоча юридичні наслідки в них різні.
- Прощення боргу – це правочин. Кредитор звільняє боржника, і зобов’язання припиняється за статтею 605 ЦК. Боржник про це знає, а борг зникає юридично.
- Списання боргу – це передусім бухгалтерська дія кредитора: він визнає заборгованість безнадійною і прибирає її зі свого обліку. Само по собі списання не завжди означає, що боржник юридично звільнений від обов’язку.
Важливо
Щоб борг справді зник для боржника, потрібне саме прощення – угода або доведене до боржника письмове рішення кредитора, а не лише запис «списано» у документах кредитора. Інакше кредитор теоретично може згадати про борг знову.
Коли борг можна пробачити, а коли – ні
Прощення завжди стосується вже наявного боргу – найчастіше того, що виник за договором позики чи борговою розпискою: спершу борг фіксують документом, а прощення – це вже завершальний крок, коли кредитор свідомо відмовляється від права вимоги. За загальним правилом пробачити можна практично будь-який грошовий чи майновий борг – за позикою, поставкою, орендою чи виконаними роботами. Закон встановлює по суті одне пряме обмеження: прощення не має порушувати прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Але є ситуації, коли «пробачити» борг не можна через саму природу зобов’язання – адже право належить не лише кредитору:
- аліменти на дитину: той з батьків, хто їх отримує, не може «пробачити» їх, бо ці кошти належать дитині, а не йому;
- зобов’язання, у яких зачіпаються інтереси інших осіб (поручителів, співвласників, спадкоємців), – тут потрібно враховувати і їхні права.
Форма: як зафіксувати прощення
Стаття 605 не встановлює окремої обов’язкової форми саме для прощення боргу. Але діє загальна логіка: якщо основний борг виник із письмового договору, то й домовленість про його припинення розумно оформити письмово. На практиці прощення оформлюють:
- окремою угодою (договором) про прощення боргу між кредитором і боржником;
- або додатковою угодою до основного договору, з якого виник борг;
- рідше – письмовою заявою кредитора про звільнення боржника від боргу.
Письмова форма потрібна не «для галочки», а щоб згодом не виник спір: чи був борг прощений, у якому обсязі (повністю чи частково) і на яку дату.
Податкові наслідки прощення боргу
Це те, про що найчастіше забувають. Прощений борг з погляду податкової – це фактично вигода для боржника, адже платити йому вже не доведеться. Тому наслідки залежать від того, хто саме є боржником.
Якщо боржник – фізична особа
Для звичайної людини сума прощеного боргу може стати оподатковуваним доходом – додатковим благом за пунктом 164.2.17 Податкового кодексу. Оподаткуванню підлягає прощена сума основного боргу, що перевищує 25 відсотків мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року.
У такому разі з цієї суми сплачується податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, а задекларувати дохід та сплатити податок має сам боржник. Кредитор при цьому зобов’язаний повідомити боржника про прощення, щоб той знав про свій податковий обов’язок.
Важливо
Точні ставки податку та розмір мінімальної зарплати змінюються, тож перед оформленням варто звірити актуальні цифри на дату прощення. Головне – розуміти принцип: безкоштовно прощена сума понад встановлений поріг є, як правило, оподатковуваним доходом боржника-фізособи, а не «просто доброю волею без наслідків».
Якщо борг прощають між юридичними особами
Тут головний ризик – не так податок, як кваліфікація прощення як дарування. Дарування (безоплатна передача) між підприємницькими товариствами за статтею 720 Цивільного кодексу дозволене лише тоді, коли право дарувати прямо встановлене в установчих документах дарувальника. Якщо статут такого права не передбачає, безоплатне прощення боргу між компаніями можуть визнати недійсним.
Тому прощення боргу між бізнесами оформлюють особливо уважно: часто його пов’язують із зустрічною вигодою або чітко обґрунтовують господарською метою, щоб воно не виглядало «прихованим подарунком».
Типові помилки та ризики
- Усна домовленість. «Пробачив на словах» – і за півроку сторони по-різному пам’ятають, про що йшлося. Без письмового документа довести факт і обсяг прощення майже неможливо.
- Прощення на шкоду власним кредиторам. Якщо кредитор сам у боргах, прощаючи чужий борг, він ризикує тим, що його дію оскаржать треті особи – стаття 605 прямо це враховує.
- Забули про податки боржника. Сторони радіють, що «питання закрите», а згодом боржник-фізособа отримує запит від податкової щодо незадекларованого доходу.
- Прощення між компаніями без огляду на статут. Безоплатне прощення між юрособами без права на дарування в установчих документах – прямий шлях до визнання угоди недійсною.
Часті запитання
Ні. Закон не вимагає нотаріального посвідчення угоди про прощення боргу – достатньо простої письмової форми з підписами сторін. Нотаріус потрібен лише тоді, коли сторони самі цього забажають.
Так. Кредитор може звільнити боржника від зобов’язання як повністю, так і частково – наприклад, пробачити відсотки чи пеню, залишивши тіло боргу. Обсяг прощення варто чітко зазначити в угоді.
Для боржника-фізособи прощена сума понад встановлений законом поріг зазвичай вважається доходом і оподатковується, а задекларувати її має сам боржник. Для бізнесу наслідки залежать від обліку та статусу сторін.
Прощення – це звільнення боржника за згодою сторін, після якого зобов’язання припиняється. Списання – це бухгалтерська дія кредитора, яка сама по собі боржника від обов’язку не звільняє.
Після того як зобов’язання припинене прощенням, односторонньо «повернути» борг уже не можна. Тому таке рішення варто приймати виважено і обов’язково фіксувати письмово.
Готовий зразок угоди про прощення боргу
Вище ми розібрали, коли борг можна пробачити, чим прощення відрізняється від списання і які податкові наслідки на вас чекають. Щоб не складати документ з нуля і не ризикувати формулюваннями, зручно взяти готовий шаблон, у якому вже враховано вимоги статті 605 Цивільного кодексу. У ньому передбачено, який борг прощається, у якому обсязі, підстава та момент припинення зобов’язання – залишається підставити свої дані та підписати.
Готові документи
Угода про прощення боргу
Word-файл з готовим пакетом документів. Перевірений юристами шаблон.
Подивитися документ