Коротко про головне
- Дарувати гроші закон дозволяє прямо: за статтею 718 Цивільного кодексу дарунком можуть бути рухомі речі, «в тому числі гроші». Головне – передача безоплатна, без жодної зустрічної умови.
- Нотаріус потрібен частіше, ніж думають. Стаття 719 ЦК вимагає нотаріального посвідчення, коли фізичні особи дарують одна одній валютні цінності на суму понад 50 неоподатковуваних мінімумів – це 850 грн. Гривня теж є валютною цінністю.
- Податок залежить не від суми, а від ступеня споріднення. Батьки, діти, чоловік/дружина, брати й сестри, баба, дід та онуки – 0%. Усі інші, включно з тіткою, племінником і тещею, – 5% податку + 5% військового збору.
- Забрати подароване назад майже неможливо: стаття 727 ЦК дозволяє розірвати договір дарування лише щодо нерухомості чи особливо цінного майна, і лише якщо дарунок на той момент збережений.
Що таке договір дарування грошей і коли він справді потрібен
За статтею 717 Цивільного кодексу дарувальник безоплатно передає другій стороні майно у власність. Ключове слово – безоплатно. Друга частина тієї ж статті прямо каже: договір, який зобов’язує обдаровуваного зробити для дарувальника будь-що майнового чи немайнового характеру, договором дарування вже не є.
На практиці письмовий договір дарування грошей потрібен у трьох ситуаціях. Перша – коли гроші йдуть на велику покупку і банк, нотаріус або податкова запитають, звідки вони. Друга – коли треба довести, що це не позика і повертати нічого не потрібно. Третя – коли одна зі сторін у шлюбі: за пунктом 2 частини першої статті 57 Сімейного кодексу майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування, є особистою приватною власністю того з подружжя, кому його подарували. Але цю підставу треба чимось підтвердити.
Корисна порада
Право власності на дарунок виникає не з дати договору, а з моменту прийняття – так каже стаття 722 ЦК. Тому сам факт передачі грошей варто зафіксувати окремо, актом приймання-передачі. Без нього договір доводить лише намір подарувати, а не те, що гроші реально перейшли.
Коли достатньо письмового договору, а коли потрібен нотаріус
Це найнеочевидніший момент усієї теми. Стаття 719 Цивільного кодексу у частині п’ятій формулює так: договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Розберемо це на числа. Неоподатковуваний мінімум для потреб інших законів становить 17 грн – це закріплено у підрозділі 1 розділу XX Податкового кодексу. Отже, поріг = 50 × 17 = 850 грн. Лишається питання, чи є гривня валютною цінністю. Відповідь дає сам Цивільний кодекс: за статтею 193 види майна, що вважаються валютними цінностями, встановлюються окремим законом. Таким законом є Закон «Про валюту і валютні операції», і він відносить до валютних цінностей національну валюту (гривню), іноземну валюту та банківські метали. Тобто гривня підпадає під правило статті 719 нарівні з доларом – і це не тлумачення, а прямий ланцюг норм.
Важливо
Ціна недотримання нотаріальної форми висока: за статтею 220 ЦК такий договір є нікчемним, тобто недійсним сам по собі, без рішення суду. Друга частина тієї ж статті лишає запасний вихід – якщо сторони домовилися про всі істотні умови, це підтверджено письмовими доказами, договір повністю або частково виконано, а одна сторона ухиляється від нотаріуса, суд може визнати договір дійсним. Але це вже судовий процес, а не «просто папірець».
Практичний висновок: якщо дарування грошей між фізичними особами має слугувати доказом – для банку, нотаріуса при купівлі квартири, суду чи податкової, – розраховуйте на нотаріальне посвідчення. Проста письмова форма без нотаріуса безпечна для сум до 850 грн і для випадків, коли договір не є дарунком між фізособами (наприклад, дарувальник – юридична особа).
Податки: хто не платить нічого, а хто платить 10%
Логіка Податкового кодексу така: дарунок, отриманий від іншої фізичної особи, оподатковується за правилами, встановленими для спадщини (пункт 174.6). А правила спадщини прив’язані до ступеня споріднення.
Підпункт 14.1.263 Податкового кодексу визначає коло родичів дослівно:
- Перший ступінь споріднення – батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
- Другий ступінь споріднення – рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Для цих двох груп підпункт 174.2.1 Податкового кодексу встановлює нульову ставку. Ні податку на доходи, ні військового збору: збір не сплачується з доходів, які оподатковуються за нульовою ставкою, – це прямо записано в пункті 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Декларацію в такому разі теж подавати не треба (пункт 179.2 статті 179 ПКУ).
Усі інші дарувальники-фізособи – це ставка 5% податку на доходи (підпункт 174.2.2 із посиланням на пункт 167.2) плюс військовий збір 5%. Разом 10% від подарованої суми, і платить їх той, хто отримав дарунок. Якщо хоча б одна зі сторін – нерезидент, ставка податку зростає до 18% (підпункт 174.2.3). Окремий випадок – дарунок від юридичної особи або самозайнятої особи: це вже не «спадкові» правила, а додаткове благо на загальних підставах.
Важливо
Найчастіша помилка – вважати «родичами» всіх, з ким є родинний зв’язок. У переліку немає тітки, дядька, племінника, двоюрідних брата чи сестри, тещі, свекрухи, зятя і невістки. Подарунок від них оподатковується як від сторонньої людини – 5% + 5%. Ступінь споріднення тут визначає не близькість стосунків, а закритий перелік у підпункті 14.1.263.
Дарування, позика чи фінансова допомога: як не переплутати
Три схожі на вигляд операції з грошима мають різні наслідки, і саме на цьому найчастіше горять.
- Дарування – гроші передаються назавжди і безоплатно. Повертати не треба, але може виникнути податок.
- Позика – гроші треба повернути. Оформлюється договором позики між фізичними особами, а коли потрібен коротший документ – борговою розпискою, у якій позичальник власноруч фіксує суму і строк повернення.
- Прощення боргу – позика, від повернення якої кредитор згодом звільнив боржника. Це окремий правочин зі своїми податковими наслідками, ми розібрали його у статті про прощення боргу.
Найнебезпечніший сценарій – коли гроші передали «в подарунок» на словах, а потім сторони посварилися і одна з них заявляє, що це була позика. Без письмового договору довести дарування важко: свідчень про те, що «домовлялися дарувати», для суду замало. Тому в тексті договору варто прямо зафіксувати безоплатність і відсутність будь-яких зустрічних зобов’язань – саме це відрізняє дарунок від позики за статтею 717 ЦК.
Якщо дарують не гроші, а річ – техніку, транспорт, обладнання, частку в майні, – потрібен інший документ: договір дарування майна, де предмет описується окремо, а до акта приймання-передачі вносять найменування, ідентифікаційні дані та стан речі на момент передачі.
Чи можна забрати подарунок назад
Коротка відповідь: щодо грошей – практично ні. Стаття 727 ЦК дозволяє дарувальнику вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, і лише у вузьких випадках: обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я або власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) чи дітей (перелік у законі закритий); створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має велику немайнову цінність; недбало ставиться до речі, яка є культурною цінністю.
До того ж частина четверта тієї ж статті вимагає, щоб на момент вимоги дарунок був збережений, а частина п’ята – повернути його в натурі. Витрачені гроші цим умовам не відповідають. Позовна давність за такими вимогами – один рік (стаття 728 ЦК).
Корисна порада
Якщо ви не готові розлучитися з грошима безповоротно, дарування – не ваш інструмент. Для ситуації «даю зараз, але хочу мати право повернути» існує позика: там повернення є обов’язком боржника за замовчуванням, а не винятком, який доводиться вибивати через суд.
Типові помилки при даруванні грошей
- Умова в тексті договору. Формулювання на кшталт «обдаровуваний зобов’язується доглядати за дарувальником» перетворює документ на щось інше, ніж дарування, – частина друга статті 717 ЦК це виключає прямо.
- Договір без акта передачі. Право власності виникає з моменту прийняття дарунка. Договір без підтвердження фактичної передачі доводить намір, а не результат.
- Проста письмова форма там, де потрібен нотаріус. Наслідок – нікчемність договору за статтею 220 ЦК, тобто доказ, який розсипається саме тоді, коли він потрібен.
- «Ми ж родичі, податку не буде». Перелік родичів із нульовою ставкою закритий. Тітка, племінник, теща, двоюрідні – поза ним.
- Дарування майна дитини. Частина друга статті 720 ЦК прямо забороняє батькам, усиновлювачам та опікунам дарувати майно дітей і підопічних.
- Забута декларація. Коли ставка не нульова, обдаровуваний зобов’язаний сам подати декларацію до 1 травня наступного року – податкового агента в цій операції немає.
Часті запитання
Так, якщо гроші дарують фізичні особи одна одній і сума перевищує 850 грн. Частина п’ята статті 719 ЦК вимагає для дарування валютних цінностей між фізособами понад 50 неоподатковуваних мінімумів письмової форми з нотаріальним посвідченням. Гривня належить до валютних цінностей за Законом «Про валюту і валютні операції».
Родичі першого і другого ступенів споріднення – батьки, чоловік чи дружина, діти, брати й сестри, баба, дід, онуки – отримують дарунок за нульовою ставкою. Ні податку на доходи, ні військового збору, ні декларації. Решта дарувальників-фізосіб – 5% податку і 5% військового збору.
Разом 10% від суми: 5% податку на доходи фізичних осіб за пунктом 167.2 ПКУ і 5% військового збору. Тітка, дядько, племінник, двоюрідні брат чи сестра, теща і свекруха до першого чи другого ступеня споріднення не належать, тому нульова ставка на них не поширюється.
Обдаровуваний, адже дохід виникає саме в нього. Він самостійно подає декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за роком отримання дарунка, і сплачує податок та військовий збір за її результатами.
Так. Готівкове обмеження в 50 000 грн, яке НБУ встановив для розрахунків між фізичними особами (пункт 7 розділу II Положення про ведення касових операцій), стосується лише договорів купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, – на дарування воно не поширюється. Але при готівковій передачі єдиним доказом залишається підписаний сторонами акт приймання-передачі, тоді як банківський переказ фіксує факт і суму автоматично.
Ні. Пункт 2 частини першої статті 57 Сімейного кодексу відносить майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування, до особистої приватної власності. Умова одна – з документа має бути видно, кому саме адресовано дарунок. Саме тому усний «подарунок від батьків» варто оформлювати письмово.
Готовий договір дарування грошових коштів
Вище ми розібрали, коли дарування потребує нотаріуса, як ступінь споріднення визначає податок і чим дарунок відрізняється від позики. Щоб не збирати документ із розрізнених шматків, зручно взяти готовий шаблон для двох фізичних осіб: у ньому вже прописані безоплатність передачі, гарантії дарувальника щодо походження коштів та відсутності обтяжень, застереження про те, що правочин не є удаваним, і окремий акт приймання-передачі грошових коштів як додаток. Залишається підставити свої дані та підписати.
Готові документи
Договір дарування грошових коштів
Word-файл з готовим пакетом документів. Перевірений юристами шаблон.
Подивитися документ